Чуйко Олександр Олександрович
Капітан, командир вертолітної ланки Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІ та III ступенів Народився 9 жовтня 1993 року у смт. Антоніни Хмельницької області. До школи пішов у місті Біла Церква, там же у 2008 вступив до Білоцерківського Гуманітарно
педагогічного коледжу
Після, закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Кожедуба, де став пілотом гелікоптера МІ-8. Боронив Україну у складі 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Івана Сікорського.
Майже весь 2017 роік брав участь у Миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго.
Ефективно виконував завдання на території АТО/ООС, за що неодноразово мав відзнаки від командування.
24 лютого 2022 року Олександр зустрів ворога у повітрі, захищаючи Україну від російських окупантів, успішно завдаваючи втрат ворогу, та розбиваючи його колони на рідній землі.
6 березня 2023 року, під час повітряного бою на Миколаївщині, Олександр, його найкращий товариш та побратим, капітан Владислав Горбань, та ще четверо офіцерів загинули.
У Олександра є дружина, та дві прекрасні донечки — 2017 та 2019 року народження.
Олександр був єдиною дитиною у своїх батьків. Він з дитинства мріяв стати пілотом, так як і його батько, саме від нього він закохався у авіацію. Батько Олександра й досі несе службу пілотом у ЗСУ. Олександр обожнював небо. Він був не просто офіцером, він був пілотом з крові! Політ був для
нього чимось особливим та неймовірним.
“Бачиш пташка летить, бо має крила! А люди, люди народилися без крил… А я їх маю…!” говорив він своїй дружині…
Олександр був неймовірно люблячим та прекрасним батьком своїх донечок, робив усе, щоб їх дитинство було щасливе.
І він віддав найцінніше що мав, заради того, щоб усі інші діти України були щасливими, мали майбутнє та жили у вільній країні.
Якщо ви хочете допомогти дружині та донькам Олександра, можете зробити пожертву
кошти за реквізитами.
Якщо ви маєте бажання допомогти дружині та донькам Олександра, ви можете перерахувати кошти за реквізитами:
Також будемо вельми дячні вам за підтримку сім’ї Олександра, та підписати петицію до Президента України, про присвоєння Олександру звання Герой України (посмертно)